Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
спорити — дієслово недоконаного виду сперечатися … Орфографічний словник української мови
правдатися — спорити [VI] … Толковый украинский словарь
Кавалеры ордена Святого Георгия IV класса С — Кавалеры ордена Святого Георгия IV класса на букву «С» Список составлен по алфавиту персоналий. Приводятся фамилия, имя, отчество; звание на момент награждения; номер по списку Григоровича Степанова (в скобках номер по списку Судравского);… … Википедия
заспорити — рю, риш, док. Почати спорити; засперечатися … Український тлумачний словник
поспорити — рю, риш, док. 1) Вступити в суперечку з ким небудь. || розм. Посперечатися на гроші, яку небудь річ і т. ін.; піти в заклад. || рідко. Посваритися з ким небудь. 2) перен. Не поступитися кому , чому небудь у чомусь. 3) Спорити, сперечатися з ким… … Український тлумачний словник
проспорити — рю, риш, док., проспо/рювати, юю, юєш, недок., розм. 1) Спорити деякий час. 2) Програти спір … Український тлумачний словник
споритися — I риться, недок., розм. Здійснюватись успішно і швидко (про роботу, діяльність). II рюся, ришся, недок., розм. Те саме, що спорити 1) … Український тлумачний словник
анаколют — Анаколюти: непослідовності [47] синтаксичні помилки [50,XX] З вашими язиковими увагами я не буду спорити; окрім ї, котрого друкарня не має, і «иі» замість «іі» в версиі, я проче лишаю Вам нетикане, підправляючи тільки деякі анаколюти, котрі, по… … Толковый украинский словарь
сперечатися — 1) (заперечувати кому н., не погоджуватися з кимось), суперечитися, спорити(ся) 2) (з ким, про що й без додатка виступати із запереченням, спростованням чиїх н. поглядів); полемізувати, дискутувати, дебатувати, диспутувати (висловлювати незгоду з … Словник синонімів української мови
